Програми фахових дисциплін для вступного випробування за напрямом „філософія для освітньо-кваліфікаційних рівнів „ - страница 9

^ Тема 1. Людина і світогляд: проблема самоздійснення
Поняття світогляду: етимологія, значення і зміст терміна. Життя і світогляд. Світогляд як система поглядів, знань, цінностей, вірувань і переконань. Чуттєво-емоційні та вольові елементи світосприйняття і світовідношення. Радість і задоволення, добро і краса як вартісний аспект світогляду. Предметно-світоглядне відношення: світ-людина-суспільство. Особливості повсякденного, асортеричного, аподиктичного, теоретичного і наукового знання у структурі світогляду. Світогляд як основа розуміння і поведінки. Мітологічні та релігійні елементи світогляду. Роль символічного у житті людини. Розрізнення родів світогляду за Дільтаєм. Буденний і теоретичний світогляд, його рівні і типи. Особисте, індивідуальне, загальне і суспільне у світогляді. Світогляд як духовно-практичне освоєння світу. Основні функції світогляду: розуміння, оцінювання, праксеології. Філософія як теоретичний вираз світоглядного ставлення до світу і теоретична форма самосвідомості людини.


Тема 2.

Особливості мітологічного світогляду, мислення і поведінки

Мітологія як світогляд, мислення і поведінка: синкретична основа мітологемного світосприйняття. Дійсність неподільності імен і речей, духовного і тілесного, живого і мертвого. Міт як актуальна конкретність реального життя. Чуттєво-емоційне як символічне і знакове у мітологічному сприйнятті. Позаінтелектуальна природа мітологічного світогляду, його байдужість до емпіричних і раціональних доказів і логічної суперечності, пов'язання із ритуалом та політеїстичним віруванням. Анімізм і магія; звуки, жести, запахи, кольори тощо, як засоби мітичного світосприйняття. Зміст тотему, табу і ритуальності. Колективне джерело мітології.

Розуміння і пояснення (пізнання) у структурі мітологічного мислення. Жертвопринесення як спонука розуміння і дії. Етногрупова основа мітологемного світосприйняття.

Відмінність між мітологічним і критичним, раціонально-теоретичним мисленням. Мітологічне у контексті європейського світогляду ХХ століття. Роль художнього стилю мітотворчості у культурі ХХ століття. Мітотворчість у гуманітарних, соціальних і політичних концепціях ХХ ст. та суспільна практика. Поняття ''раціоналістичного'' міту. Українське суспільство: посткомуністичні мітологеми світогляду.


ТЕМА 3.

^ ВИТОКИ ФІЛОСОФІЇ: СХІДНА ПАРАДИГМА

Світогляд та філософські ідеї у культурах Стародавнього Сходу.

Виникнення писемності як умова нагромадження суспільного досвіду і передумова поширення знань. Значення осілого способу життя і міського поселення. Роль жерця і писаря у хліборобських цивілізаціях цивілізаціях Стародавнього Єгипту і Месопотамії.

Світоглядна концепція солярного монотеїзму. Основні світоглядні ідеї культури Месопотамії. Проблеми морального самовдосконалення людини.

Становлення філософської думки в Індії: ведична, епічна і схоластична епохи.

Головні світоглядні ідеї філософського мислення Індійської цивілізації. Класичні філософські школи Стародавньої Індії.

Філософська думка у Стародавньому Китаї. Основні філософські школи: конфуціанство, даосизм, легізм. Філософія і суспільне життя. Софійність як особливість східної філософської парадигми.


ТЕМА 4.

^ ВИТОКИ ФІЛОСОФІЇ: ЗАХІДНА ПАРАДИГМА

Досократівська доба античної філософії. Натурфілософія: від хаосу до космосу. Проблема першооснови буття. Філософія як розперсоніфікація світу. Джерела античного космоцентризму.

Відкриття Логосу й обґрунтування раціональної теоретичної аргументації.

Сократ і класична антична філософія.

Епістемнологічна основа західної парадигми мислення і життя.

Основні функції філософії: критична, пізнавальна, онтологічна, ціннісно-регулятивна, світоглядна, інтегративна, прогностична, методологічна, практична, виховна, соціально-культурна.

^ Тема 5. Предмет філософії та його структура
Відношення «світ – людина – суспільство» як світоглядне підґрунтя предмету філософії. Розперсоніфікація світу і природи як чинник раціонального обґрунтування і розуміння. Народження філософії як шлях від міту до логосу. Критична функція філософії.

Класичні і некласичні аспекти еволюції предмету філософії. Субстанція й онтологія. Епістемологія (гносеологія) аксіологія, логіка, антропологія, як складові предмета філософії. Матеріалізм – спіритуалізм (ідеалізм). Теїстичний аспект філософування.

Буття та його структура. Річ і слово. Мінливість, сталість і рух. Простір і час. Множинність, дискретність і єдність. Монізм, дуалізм, плюралізм. Спіритуалізм і матеріалізм. Теїзм і метафізика. Онтологічна функція філософського мислення.

Гносеологія і епістемологія: головні проблеми. Природа знань. Мислення і свідомість. Проблема та критерії істинності знань. Поняття раціональності як норми філософського мислення. Проблема меж розуму й раціонального філософського тлумачення. Відмінність між раціональними, нераціональними та ірраціональними міркуваннями. Емпіризм і раціоналізм. Досвід.

Аксіологія. Морально-етична складова предмету філософії.

Природа світоглядно-філософського фундаменталізму. Філософія і релігія – особливості взаємин. Віра і переконання. Філософія і наука: спільні риси і відмінності. Проблема неметафізичного мислення і філософії.


Тема 6.

Аксіологічні виміри буття: суб’єктивність і свідоме життя. свобода і відповідальність

Свідоме життя і людська суб'єктивність. Розум, воля, емоції як компоненти людської суб'єктивності. Ерос як пристрасть. Аналіз феномену чуттєвості у різних культурах. Життя і смерть як умови самоусвідомлення. Поклик до самовдосконалення. Покликання людини виносити судження: від правди до блага і краси. Гідність людини.

Людина як суб’єкт оцінювання і самоздійснення. Персональний і трансперсональний характер вартостей та їх духовно-практичні спонуки. Визначення вартостей, їх структура і роль в дійсності. Ієрархічність та бінарність вартостей. Вітальні, соціальні і духовні вартості.

Вартості в суб'єктивному світі людини: цілісна структура особи. Самооцінка – основа особистого “Я”. Сенси буття особи. Свобода – як фундаментальна вартість буття особи. Вартість як передумова свободи вибору. Виміри свободи: свобода і необхідність; свобода як самостримання, самообмеження і самопожертва; свобода як вседозволеність і сваволя (Х.Ортеґа-і-Ґассет); свобода як вибір і відповідальність; ''втеча від свободи'' (Е.Фромм); свобода як джерело самоздійснення людини та засіб самоствердження.

Основні функції вартостей. Етика як теорія і практика моральних вартостей. Естетика як сприйняття прекрасного і його теорія.

Культура і суспільне життя як здійснення вартостей. ''Малоросійство'' як явище інтелектуальної і моральної волі: проблема культурного укорінення.


7721644558485322.html
7721688466154774.html
7721768475074198.html
7721874328694015.html
7721975537290107.html