1 Стан навколишнього природного середовища та прогноз його змін до 2020 року. 8



СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від №


Україна 2020

Стратегія національної модернізації


ЗМІСТ


1.1. Мегатренди світового економічного розвитку 6

1.2. Розвиток громадянського суспільства 8

1.3. Стан навколишнього природного середовища та прогноз його змін до 2020 року. 8

1.4. Розвиток людського капіталу 10

1.5. Сільськогосподарські угіддя та агропродовольчий ринок 15

1.6. Промислове виробництво 17

^ 1.7. Світовий ринок енергоресурсів 19

1.8. Потоки капіталу та міжнародна торгівля 21

1.9. Світові фінансові ринки 23

1.10. Інновації та технології 26

^ 2.1. ГЕОЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ 28

2.2. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ 30

2.4. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО 36

2.4. ЛЮДСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ 37

2.5. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ 40

^ 2.6. ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС 40

2.7. ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ 41

2.8. АГРОПРОМИСЛОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ 43

Пріоритети якісних змін 44

3.1. Сценарії розвитку економіки України 44

3.2. Основні складові, етапи та показники розвитку за різними сценаріями 50

^ 4.1. Створення сприятливих умов для підвищення адаптивності економіки до зовнішніх шоків 67

4.1.1. Забезпечення макроекономічної стабільності 67

4.1.2. Оптимізація ролі держави та усунення перешкод для провадження господарської діяльності 70

4.1.3. Розвиток конкуренції на внутрішньому ринку 72

4.1.4. Становлення громадянського суспільства та підвищення ефективності дій Уряду 73

4.1.5. Оптимізація структури державного сектору економік, підвищення ефективності управління об’єктами державної власності. 75

4.1.6. Розвиток фінансових ринків 76

4.1.7. Зменшення регіональних диспропорцій 78

4.1.8. Реформування системи державного управління 80

^ 4.2. Людина і сталий розвиток 82

4.2.1. Модернізація системи охорони здоров’я 82

4.2.2. Сучасна і якісна освіта та підготовка кадрів 84

4.2.3. Розвиток культури 87

4.2.4. Забезпечення свободи слова та розвиток національного інформаційного простору 88

4.2.5. Розвиток фізичної культури та спорту 89

4.2.6. Створення ринку доступного житла 91

4.2.7. Підтримка соціально-вразливих верств населення 92

4.2.8. Розвиток трудового потенціалу 94

4.2.9. Охорона навколишнього природного середовища 96

4.2.10. Адаптація до глобальних кліматичних змін 98

^ 4.3. Технологічний прорив в індустрії 99

4.3.1. Створення передумов впровадження конкурентоспроможних технологій 99

4.3.2. Технологічні зміни в системі забезпечення енергетичної безпеки держави 101

^ 4.4. Зняття інфраструктурних обмежень 104

4.4.1. Будівництво сучасних транспортних коридорів та інтеграція до загальноєвропейської інфраструктури та телекомунікаційних мереж 104

4.4.2. Відновлення та модернізація муніципальної інфраструктури 107

^ 4.5. Перехід до високоефективного аграрного та аграрно-переробного виробництва 108

4.5.1. Забезпечення ефективного функціонування агропромислового комплексу 108

4.5.2. Підвищення ефективності управління земельними ресурсами 109

4.5.3. Підтримка безпечного рівня основних продуктів харчування 110

^ 4.6. Створення сучасної інноваційної системи 110

4.6.1. Створення конкурентоспроможної системи генерування знань 110

4.6.2. Формування інноваційної інфраструктури та системи трансферу технологій 111

4.6.3. Розвиток державної системи управління інтелектуальною власністю 112

4.6.4. Стимулювання попиту на інновації 112

4.6.5. Інтеграція науково-технологічного потенціалу України у світове господарство 113

^ 4.7. Україна і світ 113

4.7.1. Поглиблення інтеграції з Європейським Союзом 113

4.7.2. Розвиток двостороннього та регіонального співробітництва 114

4.7.3. Розвиток міжнародного співробітництва в галузі безпеки 116

4.7.4. Використання переваг членства в СОТ 117

4.7.5. Забезпечення виконання зобов’язань України перед Радою Європи 117

4.7.6. Співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями 117

^ 5.1. Суспільство, людина і сталий розвиток 119

5.1.1. Становлення громадянського суспільства 119

5.1.2. Підвищення якості освіти 120

5.1.3. Модернізація системи охорони здоров’я 124

5.1.4 Вирішення проблем демографії 128

5.1.5. Покращення умов розвитку та якості трудових ресурсів 130

5.1.6. Реалізація національної екологічної політики 132

5.1.7.Реформування системи державного управління 135

^ 5.2. Підвищення рівня енергетичної безпеки та покращення енергозабезпечення споживачів. 136

5.2.1. Підвищення ефективності енергетичної політики 136

5.2.2. Підвищення рівня енергетичної безпеки 137

5.2.3. Підвищення ефективності транспортування та споживання енергоресурсів 138

5.2.4. Стимулювання розвитку альтернативних джерел енергії 139

^ 5.3. Кардинальне підвищення інноваційної складової розвитку та модернізація промисловості 139

5.3.1. Концентрація матеріальних та фінансових ресурсів на провадженні наукових досліджень і розробок з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки 139

5.3.2. Розвиток національної інноваційної системи 140

5.3.3. Посилення ролі науки та інновацій у збереженні довкілля та ефективному використанні природних ресурсів 141

5.3.4. Розбудова інформаційного суспільства та інформаційне забезпечення інноваційного розвитку 142

^ 5.4. Секторальні перетворення в промисловості 143

5.4.1.Концентрація державної підтримки на пріоритетних напрямах розвитку промисловості 143

5.4.2.: Посилення ролі науки та інновацій у структурній перебудові промисловості 144

^ 5.5. Аграрний сектор і сільські території 145

5.5.1.: Переорієнтація агровиробництва із урахуванням кліматичних змін. 145

5.5.2.: Збереження та відтворення родючості ґрунтів на меліорованих землях. 146

5.5.3.: Нарощення виробництва продукції рослинництва. 146

5.5.4: Збільшення виробництва та самозабезпечення внутрішнього попиту продукцією тваринництва. 147

5.5.5.: Забезпечення продовольчої безпеки та покращення продуктової структури харчування населення. 148

5.5.6.: Посилення інноваційної складової розвитку агропромислового комплексу. 148

ВСТУП


Стратегія розвитку України до 2020 року, далі – Стратегія, розроблена на виконання доручення Кабінет Міністрів України Міністерством економіки України за участю центральних органів виконавчої влади, Державної установи «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» із врахуванням пропозицій, отриманих від громадських організацій.

Головною проблемою, на вирішення якої розроблено Стратегію “Україна 2020: Стратегія національної модернізації”, є неготовність економіки України до адекватної відповіді як на зовнішні, так і на внутрішні виклики та загрози. За даними звіту Всесвітнього економічного Форуму про глобальну конкурентоспроможність 2009-2010 років Україна займає лише 82 місце серед 133 країн, поступаючись Литві (53 місце), Росії (63 місце), Казахстану (67 місце), Латвії (68 місце) та деяким іншим пострадянських країнам. Найнижчий результат (120 місце) Україна має за показниками “якості інституцій”. Зокрема, для нашої країни проблемними залишаються “ефективність використання державного бюджету (114 місце), тягар державного регулювання (108 місце), прозорість ухвалення урядових рішень (107 місце) та довіра суспільства до політиків (105 місце)”. Негативну оцінку Україна має також за показниками ефективності товарного ринку (109 місце), рівня розвитку фінансового ринку (106 місце), макроекономічної стабільності (106 місце) та удосконалення бізнесу (91 місце), що свідчить про необхідність координації зусиль на посиленні конкурентних переваг, пов’язаних зі створенням сприятливих умов для стабілізації економічного розвитку в країні, формуванні сприятливого підприємницького середовища та ефективних конкурентних ринків, а також умов інноваційного розвитку, що дасть змогу підвищити продуктивність виробництва. Найгіршими інституційними індикаторами є захист міноритарних акціонерів (132) та прав власників (127).

За останні вісім років відновлювального зростання економіка України так і не позбулася глибоких структурних деформацій і значно відстає від економік розвинених країн світу за сукупною продуктивністю всіх факторів виробництва та відповідно – рівнем добробуту населення. Більшість підприємств залишилися технологічно відсталими, енергоємними, із слабкою продуктовою та ринковою диверсифікацією виробництва, що зумовлює низьку адаптивність до негативних зовнішніх впливів і призводить до різкого падіння виробництва.

Через відкритість економіка України є надзвичайно вразливою до коливань зовнішньої кон’юнктури, а також не готова до нових викликів, включаючи кризову трансформацію фінансових ринків, кліматичні зміни, енергетичні та продовольчі кризи тощо.

В умовах, коли світова еліта витрачає величезні фінансові ресурси на оздоровлення фінансових ринків та реального сектору економіки, уряд України реалізує системні заходи з оздоровлення банківської системи та поточної підтримки виробників товарів та послуг. Однак у стратегічному періоді нема альтернативи формуванню конкурентоспроможної і водночас адаптивної до зовнішніх впливів національної економіки.

У напрямку побудови демократичної, солідарної, справедливої країни, яка буде невід’ємною частиною європейської спільноти обов’язковим, є виконання 5 головних пріоритетів якісних змін:

1 пріоритет - прибрати олігархію з влади

2 пріоритет – увійти до 30-ки країн в світі по розвитку людського капіталу.

3 пріоритет – забезпечити повну енергетичну незалежність країни.

4 пріоритет – створити найсучаснішу у Східній Європі систему медицини, науки і освіти.

5 пріоритет – Україна - член ЄС.

Головною стратегічною метою є вихід країни на траєкторію стійкого розвитку з зростанням добробуту та якості життя для усіх верств населення. Підґрунтям для досягнення поставленої мети є:

Тобто Стратегія побудована на фундаментальних складових підвищення конкурентоспроможності економіки, реалізація її завдань та цільових індикаторів має забезпечити підвищення рівня і якості життя кожного громадянина і досягнення гідного місця країни в глобальних економічних процесах.

Стратегія складається із аналітичної та стратегічної частин. Аналітична частина надає характеристики основних мегатрендів світового економічного розвитку та виклики і загрози, що стають перед Україною, демонструє потенціал розвитку економіки України, сильні та слабкі сторони української економіки, сприятливі можливості та загрози, можливі сценарії розвитку економіки України до 2020 року. Стратегічна частина окреслює ключові напрямки реалізації економічної політики Уряду на двох етапах розвитку: середньостроковому – до 2012 року та довгостроковому – до 2020 року. При цьому, найбільш детально прописані завдання та заходи на період 2010-2012, які кореспондуються із основними положеннями Програми діяльності Кабінету Міністрів “Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток” і спрямовані на мінімізацію впливу світової фінансової кризи на економіку України та вихід з кризи. Завдання другого етапу (на період 2013-2020 роки) зосереджені на: становленні громадянського суспільства та вирішенні демографічних проблем; забезпеченні сталого розвитку (включаючи розвиток агровиробництва та сільських територій) із урахуванням кліматичних змін та переходу до широкого використання альтернативних джерел енергії; диверсифікації виробництва на тлі кардинального підвищення інноваційної складової розвитку та переходу до інформаційного суспільства. На цьому етапі Україна має перейти на менш енергоємне та більш екологічно чисте економічне зростання, а також значно посилити свою адаптивність та здатність швидко реагувати на світові виклики.

Стратегія дозволяє скоординувати дії влади задля утвердження більш сильної моделі розвитку економіки, яка здатна гармонізувати економічне зростання з вирішенням екологічних проблем, що особливо стає актуальним в умовах глобальних викликів. Політика, спрямована на вирішення критичних проблем в забезпеченні макроекономічної стабілізації, створенні сприятливого середовища для діяльності суб’єктів господарювання, модернізації виробництва, дасть поштовх до позитивних структурних зрушень в економіці, диверсифікації та зниженні енергоємності виробництва. Водночас Україна має стати більш стійкою до коливань зовнішньої кон’юнктури.

Результатом реалізації Стратегії має стати демократизація суспільства та кардинальне підвищення: ефективності використання людського, наукового, виробничого та природного потенціалу країни; конкурентоспроможності національної економіки; добробуту громадян України і якості людського розвитку.


Частина 1. Світ у 2020 році: глобальні тенденції та виклики

8112143688272674.html
8112230981872975.html
8112299438894486.html
8112349065613198.html
8112535977489828.html